фонастенія

фонастені́я

-ї, ж.

Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонастенія — фонастені́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонастенія — (від гр. phone — голос і stenos — вузький) — хвороба співаків, що виявляється у швидкій втомлюваності голосового апарату,погіршенні інтонації, зміні тембру, тремоляції звуку голосу. При цьому функціональні зміни голосового апарату не спостерігаються. Словник-довідник музичних термінів
  3. фонастенія — ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю. Словник української мови у 20 томах
  4. фонастенія — фонастені́я (від грец. φωνή – голос, звук і астенія) розлад голосу, що супроводиться швидкою стомлюваністю й утрудненням вимови звуків при відсутності або незначних об’єктивних змінах з боку гортані. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фонастенія — ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю. Словник української мови в 11 томах