фонастенія

(від гр. phone — голос і stenos — вузький) — хвороба співаків, що виявляється у швидкій втомлюваності голосового апарату,погіршенні інтонації, зміні тембру, тремоляції звуку голосу. При цьому функціональні зміни голосового апарату не спостерігаються.Причиною Ф. вважаються негативні впливи, під які підпадають відділи центральної нервової системи, що керують фонацією.

(від гр. phone — звук і asthenia — слабість) — фоніатричне захворювання, швидка втомлюваність голосу, зриви звучання, які виникають внаслідок неправильного користування голосовим апаратом або надмірного фонаційного навантаження.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонастенія — фонастені́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонастенія — ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю. Словник української мови у 20 томах
  3. фонастенія — -ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фонастенія — фонастені́я (від грец. φωνή – голос, звук і астенія) розлад голосу, що супроводиться швидкою стомлюваністю й утрудненням вимови звуків при відсутності або незначних об’єктивних змінах з боку гортані. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фонастенія — ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю. Словник української мови в 11 томах