1. Словник-довідник музичних термінів

фонація

(від гр. phone — голос) — складний нервово-руховий процес взаємодії усіх органів і систем голосового апарату, який за участю та під контролем центральної нервової системи забезпечує естетично повноцінне звуковидобування і високу акустичну якість співу.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонація — фона́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонація — ФОНА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Звучання голосу, утворення звуків та вимова їх; голосова мовна або вокальна функція мовного апарату людини. Словник української мови у 20 томах
  3. фонація — -ї, ж., спец. Утворення звуків та вимова їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фонація — фона́ція (від грец. φωνή – звук) утворення звуків та вимова їх. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фонація — ФОНА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Звучання голосу, утворення звуків та вимова їх; голосова мовна або вокальна функція мовного апарату людини. Словник української мови в 11 томах