Орфографічний словник української мови

фузилер

фузиле́р

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фузилер — ФУЗИЛЕ́Р, а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій у XVII–XVIII ст., озброєний фузією; // Піхотинець російської армії початку XVIII ст., озброєний фузією.  Словник української мови у 20 томах
  2. фузилер — -а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій в 17-18 ст., озброєний фузією. || Піхотинець російської армії початку 18 ст., озброєний фузією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фузилер — ФУЗИЛЕ́Р, а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій в XVII-XVIII ст., озброєний фузією; // Піхотинець російської армії початку XVIII ст., озброєний фузією.  Словник української мови в 11 томах