фузилер

ФУЗИЛЕ́Р, а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій в XVII-XVIII ст., озброєний фузією;

// Піхотинець російської армії початку XVIII ст., озброєний фузією.

Гренадери й фузилери знову обернули свої багнети проти турків, вліво, вирвались наперед і вдарили по правому флангові турків донські козаки і легкокінна кавалерія (Добр., Очак. розмир, 1965, 76).

Значення в інших словниках

1. фузилер — фузиле́р іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. фузилер — ФУЗИЛЕ́Р, а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій у XVII–XVIII ст., озброєний фузією; // Піхотинець російської армії початку XVIII ст., озброєний фузією.  Словник української мови у 20 томах
3. фузилер — -а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій в 17-18 ст., озброєний фузією. || Піхотинець російської армії початку 18 ст., озброєний фузією.  Великий тлумачний словник сучасної мови