Великий тлумачний словник сучасної мови

фузилер

фузиле́р

-а, ч., іст.

Солдат французької, прусської та інших армій в 17-18 ст., озброєний фузією.

|| Піхотинець російської армії початку 18 ст., озброєний фузією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. фузилер — фузиле́р іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. фузилер — ФУЗИЛЕ́Р, а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій у XVII–XVIII ст., озброєний фузією; // Піхотинець російської армії початку XVIII ст., озброєний фузією.  Словник української мови у 20 томах
  3. фузилер — ФУЗИЛЕ́Р, а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій в XVII-XVIII ст., озброєний фузією; // Піхотинець російської армії початку XVIII ст., озброєний фузією.  Словник української мови в 11 томах