фісташник

фіста́шник

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. фісташник — ФІСТА́ШНИК, а, ч. Місце, де ростуть фісташки (у 1 знач.); фісташкове дерево. Тисячолітній фісташник.  Словник української мови у 20 томах
2. фісташник — -а, ч. Те саме, що фісташка 1); фісташкове дерево.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фісташник — ФІСТА́ШНИК, а, ч. Те саме, що фіста́шка 1; фісташкове дерево.  Словник української мови в 11 томах