фісташник ФІСТА́ШНИК, а, ч. Те саме, що фіста́шка 1; фісташкове дерево. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках фісташник — фіста́шник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови фісташник — ФІСТА́ШНИК, а, ч. Місце, де ростуть фісташки (у 1 знач.); фісташкове дерево. Тисячолітній фісташник. Словник української мови у 20 томах фісташник — -а, ч. Те саме, що фісташка 1); фісташкове дерево. Великий тлумачний словник сучасної мови