Значення в інших словниках
-
фіта —
Буква грецької абетки, яка застосовувалась в крюковій нотації для позначення особливо тривалих мелодій певного гласу.В знаменному співі нараховується 132 фіти з різними мелодичними малюнками та назвами (звичайна, світла, зелена, перев`язка, красна...
Словник-довідник музичних термінів
-
фіта —
ФІТА́, и́, ж. Тридцять четверта літера старослов'янської й старої російської абетки що означала звук “ф” у словах грецького походження; в давній українській мові іноді вживалася у власних іменах, що походили з грецької мови: Фома, фіміам. Вимовляти фіту.
Словник української мови у 20 томах
-
фіта —
-и, ж. Тридцять четверта літера дореформеного російського алфавіту, що означала звук "ф" у словах грецького походження; в українській мові іноді вживалася у власних іменах, що походили з грецької мови.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фіта —
ФІТА́, и́, ж. Тридцять четверта літера дореформеного російського алфавіту (F), що означала звук «ф» у словах грецького походження; в українській мові іноді вживалася у власних іменах, що походили з грецької мови.
Словник української мови в 11 томах