Орфографічний словник української мови

фітин

фіти́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фітин — ФІТИ́Н, у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів'ї, рахіті тощо.  Словник української мови у 20 томах
  2. фітин — -у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів'ї, рахіті тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фітин — фіти́н (від грец. φυτόν – рослина) лікарський препарат. Застосовують при різних захворюваннях нервової системи, гіпотонії, остеомаляції, туберкульозі тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фітин — ФІТИ́Н, у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів’ї, рахіті тощо.  Словник української мови в 11 томах