фітин

фіти́н

-у, ч., спец.

Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів'ї, рахіті тощо.

Значення в інших словниках

1. фітин — фіти́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фітин — ФІТИ́Н, у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів'ї, рахіті тощо.  Словник української мови у 20 томах
3. фітин — фіти́н (від грец. φυτόν – рослина) лікарський препарат. Застосовують при різних захворюваннях нервової системи, гіпотонії, остеомаляції, туберкульозі тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фітин — ФІТИ́Н, у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів’ї, рахіті тощо.  Словник української мови в 11 томах