фітин
ФІТИ́Н, у, ч., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів’ї, рахіті тощо.
З насіння конопель одержують харчову й технічну олію, а також лікувальну речовину — фітин (Наука.., 10, 1956, 24);
Фітину багато в пшеничних висівках, у доброму люцерновому сіні сонячного сушіння (Хлібороб Укр., 6, 1969, 23).
Словник української мови (СУМ-11)