ханти

ха́нти

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

представник або представниця народності

Значення в інших словниках

1. ханти — ХА́НТИ, невідм., мн. (одн. хант, а, ч.). Народність угро-фінської мовної групи, що живе у нижній течії Обі в Ханти-Мансійському і Ямало-Ненецькому автономних округах та в Томській області Російської федерації.  Словник української мови у 20 томах
2. ханти — -ів, мн. (одн. хант, -а, ч.). Народність угро-фінської мовної групи, що живе у нижній течії Обі (в Ханти-Мансійському і Ямало-Ненецькому автономних округах) та в Томській області Російської Федерації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ханти — ХА́НТИ, ів, мн. (одн. хант, а, ч.). Народність угро-фінської мовної групи, що живе у нижній течії Обі в Ханти-Мансійському і Ямало-Ненецькому автономних округах та в Томській області РРФСР.  Словник української мови в 11 томах