ханти
ХА́НТИ, невідм., мн. (одн. хант, а, ч.).
Народність угро-фінської мовної групи, що живе у нижній течії Обі в Ханти-Мансійському і Ямало-Ненецькому автономних округах та в Томській області Російської федерації.
Досягнуто [значних успіхів] і в галузі вивчення фольклору народів Півночі. За останні роки надруковано казки і пісні мансі, ханти, ненців (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)