характерно —
ХАРАКТЕ́РНО. Присл. до характе́рний. Чутливий Левко навіть сльозу змахнув з очей. Потім характерно розвів руками перед старшинами, і, напівобернувшись до Шаули, заговорив (Іван Ле); // у знач. пред. із спол. що. Важливо, показово, цікаво.
Словник української мови у 20 томах
характерно —
Присл. до характерний. || у знач. присудк. сл., зі спол. що. Важливо, показово, цікаво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
характерно —
ХАРАКТЕ́РНО. Присл. до характе́рний. Чутливий Левко навіть сльозу змахнув з очей. Потім характерно розвів руками перед старшинами, і, напівобернувшись до Шаули, заговорив (Ле, Наливайко, 1957, 337); // у знач. присудк. сл., із спол. що.
Словник української мови в 11 томах