характерно

характе́рно

Присл. до характерний.

|| у знач. присудк. сл., зі спол. що. Важливо, показово, цікаво.

Значення в інших словниках

1. характерно — характе́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. характерно — ХАРАКТЕ́РНО. Присл. до характе́рний. Чутливий Левко навіть сльозу змахнув з очей. Потім характерно розвів руками перед старшинами, і, напівобернувшись до Шаули, заговорив (Іван Ле); // у знач. пред. із спол. що. Важливо, показово, цікаво.  Словник української мови у 20 томах
3. характерно — ХАРАКТЕ́РНО. Присл. до характе́рний. Чутливий Левко навіть сльозу змахнув з очей. Потім характерно розвів руками перед старшинами, і, напівобернувшись до Шаули, заговорив (Ле, Наливайко, 1957, 337); // у знач. присудк. сл., із спол. що.  Словник української мови в 11 томах