характерниця

характе́рниця

іменник жіночого роду, істота

іст.

Значення в інших словниках

1. характерниця — ХАРАКТЕ́РНИЦЯ, і, ж., заст., розм. Жін. до характе́рник. – Встань, пророче, з домовини! – Характерниця мовля. Глянув цар: тії ж години Розступилася земля (П.  Словник української мови у 20 томах
2. характерниця — -і, розм. Жін. до характерник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. характерниця — ХАРАКТЕ́РНИЦЯ, і, ж.., заст., розм. Жін. до характе́рник. — Встань, пророче, з домовини! — Характерниця мовля. Глянув цар: тії ж години Розступилася земля (Граб.  Словник української мови в 11 томах