характерниця
характе́рниця
іменник жіночого роду, істота
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- характерниця — ХАРАКТЕ́РНИЦЯ, і, ж., заст., розм. Жін. до характе́рник. – Встань, пророче, з домовини! – Характерниця мовля. Глянув цар: тії ж години Розступилася земля (П. Словник української мови у 20 томах
- характерниця — -і, розм. Жін. до характерник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- характерниця — ХАРАКТЕ́РНИЦЯ, і, ж.., заст., розм. Жін. до характе́рник. — Встань, пророче, з домовини! — Характерниця мовля. Глянув цар: тії ж години Розступилася земля (Граб. Словник української мови в 11 томах