1. Великий тлумачний словник сучасної мови

характерниця

характе́рниця

-і, розм.

Жін. до характерник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. характерниця — характе́рниця іменник жіночого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. характерниця — ХАРАКТЕ́РНИЦЯ, і, ж., заст., розм. Жін. до характе́рник. – Встань, пророче, з домовини! – Характерниця мовля. Глянув цар: тії ж години Розступилася земля (П. Словник української мови у 20 томах
  3. характерниця — ХАРАКТЕ́РНИЦЯ, і, ж.., заст., розм. Жін. до характе́рник. — Встань, пророче, з домовини! — Характерниця мовля. Глянув цар: тії ж години Розступилася земля (Граб. Словник української мови в 11 томах