Орфографічний словник української мови

харкотиння

харкоти́ння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. харкотиння — ХАРКОТИ́ННЯ, я, с., розм. Мокроти, що виділяються під час харкання. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (І.  Словник української мови у 20 томах
  2. харкотиння — -я, с., розм. Мокротиння, що виділяється при харканні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. харкотиння — Харкоти́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. харкотиння — ХАРКОТИ́ННЯ, я, с., розм. Мокротиння, що виділяється при харканні. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. харкотиння — Харкоти́ння, -ня с. Мокрота, грудная флегма. Драг. 1. Канев. у. Камен. у.  Словник української мови Грінченка