харкотиння

Харкоти́ння, -ня

с. Мокрота, грудная флегма. Драг. 1. Канев. у. Камен. у.

Значення в інших словниках

1. харкотиння — харкоти́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. харкотиння — ХАРКОТИ́ННЯ, я, с., розм. Мокроти, що виділяються під час харкання. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (І.  Словник української мови у 20 томах
3. харкотиння — -я, с., розм. Мокротиння, що виділяється при харканні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. харкотиння — Харкоти́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. харкотиння — ХАРКОТИ́ННЯ, я, с., розм. Мокротиння, що виділяється при харканні. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (Фр.  Словник української мови в 11 томах