1. Словник української мови Грінченка

харкотиння

Харкоти́ння, -ня

с. Мокрота, грудная флегма. Драг. 1. Канев. у. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харкотиння — харкоти́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. харкотиння — ХАРКОТИ́ННЯ, я, с., розм. Мокроти, що виділяються під час харкання. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (І. Словник української мови у 20 томах
  3. харкотиння — -я, с., розм. Мокротиння, що виділяється при харканні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. харкотиння — Харкоти́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. харкотиння — ХАРКОТИ́ННЯ, я, с., розм. Мокротиння, що виділяється при харканні. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (Фр. Словник української мови в 11 томах