харкотиння

харкоти́ння

-я, с., розм.

Мокротиння, що виділяється при харканні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харкотиння — харкоти́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. харкотиння — ХАРКОТИ́ННЯ, я, с., розм. Мокроти, що виділяються під час харкання. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (І. Словник української мови у 20 томах
  3. харкотиння — Харкоти́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. харкотиння — ХАРКОТИ́ННЯ, я, с., розм. Мокротиння, що виділяється при харканні. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. харкотиння — Харкоти́ння, -ня с. Мокрота, грудная флегма. Драг. 1. Канев. у. Камен. у. Словник української мови Грінченка