хватко —
ХВА́ТКО, розм. Присл. до хватки́й. Рубець мав був щось сказати, а тут саме прибіг прислужник. – Го-тово-с! – мовив він, зостановлюючись перед Проценком і хватко перекидаючи собі салфетку на плече (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
хватко —
розм. Присл. до хваткий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хватко —
ХВА́ТКО, розм. Присл. до хватки́й. Рубець мав був щось сказати, а тут саме прибіг прислужник.— Го-тово-с! — мовив він, зостановлюючись перед Проценком і хватко перекидаючи собі салфетку на плече (Мирний, III, 1954, 267).
Словник української мови в 11 томах