хватко
ХВА́ТКО, розм.
Присл. до хватки́й.
Рубець мав був щось сказати, а тут саме прибіг прислужник. – Го-тово-с! – мовив він, зостановлюючись перед Проценком і хватко перекидаючи собі салфетку на плече (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)