хватко
ХВА́ТКО, розм. Присл. до хватки́й.
Рубець мав був щось сказати, а тут саме прибіг прислужник.— Го-тово-с! — мовив він, зостановлюючись перед Проценком і хватко перекидаючи собі салфетку на плече (Мирний, III, 1954, 267).
Словник української мови (СУМ-11)