Орфографічний словник української мови

хвилевід

хвилеві́д

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хвилевід — ХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стрижень з трубою, що служить для передавання радіохвиль на коротку відстань.  Словник української мови у 20 томах
  2. хвилевід — -воду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хвилевід — Канал для поширення електромагнітної хвилі вздовж окресленого шляху; може бути замкненим — хвиля поширюється всередині х. (напр., металева труба), або відкритим — хвиля поширюється по поверхні х. (напр.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. хвилевід — ХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань.  Словник української мови в 11 томах