хвилевід
ХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч., радіо.
Металева труба або діелектричний стрижень з трубою, що служить для передавання радіохвиль на коротку відстань.
Хвилеводом називають металеву трубу круглого або прямокутного перерізу, в якій можуть поширюватись хвилі, коротші за певну критичну хвилю (з навч. літ.);
Створено спіральний хвилевід, який складається з щільно намотаного мідного дроту, захищеного сталевою трубою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)