хвилевід

ХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань.

Хвилеводом називають металеву трубу круглого або прямокутного перерізу, в якій можуть поширюватись хвилі, коротші за певну критичну хвилю (Осн. радіотехн., 1957, 179);

Створено спіральний хвилевід, який складається з щільно намотаного мідного дроту, захищеного сталевою трубою (Веч. Київ, 19.III 1969, 4).

Значення в інших словниках

1. хвилевід — хвилеві́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хвилевід — ХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стрижень з трубою, що служить для передавання радіохвиль на коротку відстань.  Словник української мови у 20 томах
3. хвилевід — -воду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хвилевід — Канал для поширення електромагнітної хвилі вздовж окресленого шляху; може бути замкненим — хвиля поширюється всередині х. (напр., металева труба), або відкритим — хвиля поширюється по поверхні х. (напр.  Універсальний словник-енциклопедія