хвилька —
див. мить; хвиля
Словник синонімів Вусика
хвилька —
ХВИ́ЛЬКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до хви́ля¹ 1. Він.., ледве переводячи віддих, стежить, як рибка смикає, як від поплавця розходяться маленькі-маленькі хвильки... (Г. Хоткевич); Озеро було спокійне, жодної хвильки не з'являлося на його поверхні (В.
Словник української мови у 20 томах
хвилька —
хви́лька 1. хвилинка (м, ср, ст): Зачекай хвильку, дзвонить мобільний (Авторка) ◊ вступи́ти на хви́льку зайти на короткий час (ср, ст): Ще того самого вечора, коли Стах не вернувся до хати і втомлено стояв у брамі, вони “на хвильку” вступили до Стахової (Нижанківський) 2. = хвиль
Лексикон львівський: поважно і на жарт
хвилька —
I -и, ж. Зменш.-пестл. до хвиля I 1). II -и, ж. Зменш.-пестл. до хвиля II. III -и, ч. Назва гри в карти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хвилька —
за (че́рез) (яку́сь) хвили́ну (хви́лю, хви́льку). Дуже швидко. Ми заїздили туди (в гроти). Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський); За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б.
Фразеологічний словник української мови
хвилька —
МИТЬ (дуже короткий відрізок часу), ХВИЛИ́НА, ХВИ́ЛЯ розм., ХВИ́ЛЬКА розм., МОМЕ́НТ, МЕНТ розм., МЕТ діал. Великі дівочі очі мить дивились пильно на дві постаті перед собою (Ю. Смолич); Хвилина — і табун мов буря понесла (М.
Словник синонімів української мови
хвилька —
ХВИ́ЛЬКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до хви́ля¹ 1. Він.., ледве переводячи віддих, стежить, як рибка смикає, як від поплавця розходяться маленькі-маленькі хвильки… (Хотк., І, 1966, 53); Озеро було спокійне, жодної хвильки не з’являлося на його поверхні (Вл.
Словник української мови в 11 томах
хвилька —
Хви́лька, -ки ж. 1) Родъ карточной игры. 2) Валетъ въ этой игрѣ. 3) ум. отъ хвиля.
Словник української мови Грінченка