хиріти —
I гибіти, занепадати, кволитися, кволіти, миршавіти, нидіти, підупадати, чевріти II див. марніти; хворіти
Словник синонімів Вусика
хиріти —
ХИ́РІ́ТИ, хи́рі́ю, хи́рі́єш, недок. 1. Бути хворобливим; кволим; кволіти, хворіти, хлянути. Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Т. Шевченко); [Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться..
Словник української мови у 20 томах
хиріти —
хирію, хирієш, недок. 1》 Бути хворобливим, кволим: хворіти. || Погано рости (про рослини); в'янути, засихати. 2》 перен. Бути у стані загального погіршення; занепадати. || Вести малозмістовне, безрадісне, пусте життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хиріти —
ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
хиріти —
Хи́ріти, -рію, -рієш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хиріти —
ХИ́РІ́ТИ, хи́рі́ю, хи́рі́єш, недок. 1. Бути хворобливим, кволим; хворіти. Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Шевч., II, 1963, 34); [Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться..
Словник української мови в 11 томах
хиріти —
Хиріти, -рію, -єш гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925.
Словник української мови Грінченка