хиріти

ХИ́РІ́ТИ, хи́рі́ю, хи́рі́єш, недок.

1. Бути хворобливим, кволим; хворіти.

Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Шевч., II, 1963, 34);

[Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться.., а від того недоїдають, ходять у руб’ї та в дранті, хиріють і загибають (Кроп., III, 1959, 209);

Через два роки.. такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (Стор., І, 1957, 215);

// Погано рости (про рослини); в’янути, засихати.

Так без роси, на спеці у пустині І хиріє, і в’яне вутлий цвіт! (Стар., Поет. тв., 1958, 62);

Навколо жовтіє-таки, хиріє зелень (Ле, Міжгір’я, 1953, 231).

2. перен. Бути у стані загального погіршення; занепадати.

Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Кач., II, 1958, 361);

// Вести малозмістовне, безрадісне, пусте життя.

Мандрівники кидали промінь свідомості у глухі закутки краю.. Молода їх жвавість підбадьорювала ту нечисленну інтелігенцію, що хиріла по селах без культурного товариства (Сам., II, 1958, 398).

Значення в інших словниках

1. хиріти — хи́рі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хиріти — Кволіти, хлянути, хляти, занепадати, слабнути, марніти, чахнути, підупадати <�на силах>, р. гибіти, чевріти, чучверіти, п! ХВОРІТИ  Словник синонімів Караванського
3. хиріти — I гибіти, занепадати, кволитися, кволіти, миршавіти, нидіти, підупадати, чевріти II див. марніти; хворіти  Словник синонімів Вусика
4. хиріти — ХИ́РІ́ТИ, хи́рі́ю, хи́рі́єш, недок. 1. Бути хворобливим; кволим; кволіти, хворіти, хлянути. Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Т. Шевченко); [Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться..  Словник української мови у 20 томах
5. хиріти — хирію, хирієш, недок. 1》 Бути хворобливим, кволим: хворіти. || Погано рости (про рослини); в'янути, засихати. 2》 перен. Бути у стані загального погіршення; занепадати. || Вести малозмістовне, безрадісне, пусте життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хиріти — ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
7. хиріти — Хи́ріти, -рію, -рієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. хиріти — Хиріти, -рію, -єш гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925.  Словник української мови Грінченка