Орфографічний словник української мови

хлястик

хля́стик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хлястик — [хл’астиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
  2. хлястик — ХЛЯ́СТИК, а, ч. Прямокутна або фігурна деталь верхнього одягу, що служить для стягування його в талії ззаду. В шинелі без хлястика, в шапці-ушанці Ішов Кожем'якін, спиравсь на ціпок З села до села (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. хлястик — -а, ч. Прямокутна або фігурна деталь верхнього одягу, що служить для стягування його в талії ззаду. || розм. Деталь, якою стягують одяг біля рукавів, шиї і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлястик — ХЛЯ́СТИК, а, ч. Прямокутна або фігурна деталь верхнього одягу, що служить для стягування його в талії ззаду. В шинелі без хлястика, в шапці-ушанці Ішов Кожем’якін, спиравсь на ціпок З села до села (Нех.  Словник української мови в 11 томах