хлясь —
ХЛЯСЬ, ХЛЯСЬ-ХЛЯСЬ виг., розм. 1. Звуконаслідування, що передає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш...
Словник української мови у 20 томах
хлясь —
виг., розм. 1》 Звуконаслідування, що означає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. 2》 Уживається як присудок за знач. хляснути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хлясь —
ХЛЯСЬ, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш...
Словник української мови в 11 томах
хлясь —
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
Словник української мови Грінченка