хлясь

виг., розм.

1》 Звуконаслідування, що означає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь.

2》 Уживається як присудок за знач. хляснути.

Значення в інших словниках

1. хлясь — хлясь вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. хлясь — ХЛЯСЬ, ХЛЯСЬ-ХЛЯСЬ виг., розм. 1. Звуконаслідування, що передає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш...  Словник української мови у 20 томах
3. хлясь — ХЛЯСЬ, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш...  Словник української мови в 11 томах
4. хлясь — Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.  Словник української мови Грінченка