хоровик

хорови́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. хоровик — ХОРОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Автор хорової музики. 2. Керівник хору. Диригенти-хоровики.  Словник української мови у 20 томах
2. хоровик — -а, ч., розм. Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хоровик — ХОРОВИ́К, а́, ч., розм. Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики.  Словник української мови в 11 томах