хоровик
хорови́к
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хоровик — ХОРОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Автор хорової музики. 2. Керівник хору. Диригенти-хоровики. Словник української мови у 20 томах
- хоровик — -а, ч., розм. Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хоровик — ХОРОВИ́К, а́, ч., розм. Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики. Словник української мови в 11 томах