1. Словник української мови у 20 томах

хоровик

ХОРОВИ́К, а́, ч., розм.

1. Автор хорової музики.

2. Керівник хору.

Диригенти-хоровики.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоровик — хорови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хоровик — -а, ч., розм. Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хоровик — ХОРОВИ́К, а́, ч., розм. Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики. Словник української мови в 11 томах