хоровик
хорови́к
-а, ч., розм.
Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хоровик — хорови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- хоровик — ХОРОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Автор хорової музики. 2. Керівник хору. Диригенти-хоровики. Словник української мови у 20 томах
- хоровик — ХОРОВИ́К, а́, ч., розм. Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики. Словник української мови в 11 томах