хоровик

ХОРОВИ́К, а́, ч., розм.

1. Автор хорової музики.

2. Керівник хору.

Диригенти-хоровики.

Значення в інших словниках

1. хоровик — хорови́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. хоровик — -а, ч., розм. Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хоровик — ХОРОВИ́К, а́, ч., розм. Автор хорової музики, а також керівник хору. Диригенти-хоровики.  Словник української мови в 11 томах