хрипко —
ХРИ́ПКО. Присл. до хрипки́й 1, 2. Німа тиша. Хтось хрипко кашлянув і змовк (С. Васильченко); Коли батько озвався до Дарки “чого тобі?...
Словник української мови у 20 томах
хрипко —
Присл. до хрипкий 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
хрипко —
Хри́пко, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хрипко —
ХРИ́ПКО. Присл. до хрипки́й 1, 2. Німа тиша. Хтось хрипко кашлянув і змовк (Вас., III, 1960, 209); Коли батько озвався до Дарки «чого тобі?», голос його бринів так хрипко й понуро (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах