хрумкіт — Орфографічний словник української мови

хрумкіт — ХРУ́МКІТ, коту, ч. Звук при жуванні, подрібненні їжі зубами. Спутані коні паслися в кущах, і здалеку чути було їхній хрумкіт (В. Гжицький); До обіду в школі давали смачні сухарики. Як правило, їх розсовували по кишенях, а потім вся школа шелестіла від хрумкоту (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
хрумкіт — -коту, ч. Звук під час жування, подрібнення їжі зубами. Великий тлумачний словник сучасної мови
хрумкіт — ХРУ́МКІТ, коту, ч. Звук при жуванні, подрібненні їжі зубами. Спутані коні паслися в кущах, і здалеку чути було їхній хрумкіт (Гжицький, Опришки, 1962, 56); До обіду в школі давали смачні сухарики. Словник української мови в 11 томах