Орфографічний словник української мови

хрупнути

хру́пнути

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хрупнути — ХРУ́ПНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. чим. Однокр. до хру́пати 1, 2. У руці в Матюхи хрупнув наган – то він курок звів (А. Головко); Слухали, як тихо дзвеніла жура в хаті, як хтось зітхне, а хтось у тиші хрупне заломленими руками (А.  Словник української мови у 20 томах
  2. хрупнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 неперех., чим. Однокр. до хрупати 1), 2). 2》 перех. і неперех., діал. Однокр. до хрупати 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хрупнути — ХРУ́ПНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех., чим. Однокр. до хру́пати 1, 2. У руці в Матюхи хрупнув наган — то він курок звів (Головко, II, 1957, 146); Слухали, як тихо дзвеніла жура в хаті, як хтось зітхне...  Словник української мови в 11 томах