хтозна-звідки —
(з підсил. част. хтозна й звідки), присл. Невідомо, з якого місця; здалека. Як-от, хтозна-звідки, хмари узялись (М.Коцюбинський); Прибився парубок хтозна й звідки (Ю.Яновський).
Літературне слововживання
хтозна-звідки —
ХТО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ, (з підсил. част. хтозна й звідки), присл., розм. Невідомо, з якого місця; звідки. Як от, хтозна-звідки, хмари узялись: Небо вдягнули у чорнії шати. На землю спустились дощиком й снігом (М.
Словник української мови у 20 томах
хтозна-звідки —
(з підсил. част. хтозна й звідки), присл., розм. Невідомо, з якого місця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хтозна-звідки —
ЗВІ́ДКИСЬ (з якогось, точно не відомого місця), ЗВІДКІЛЯ́СЬ (ЗВІДКІ́ЛЬСЬ), ВІДКІЛЯ́СЬ (ВІДКІ́ЛЬСЬ), БО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ХТО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ЧО́РТЗНА-ЗВІ́ДКИ фам. Монотонний, одноманітний свист долітав звідкись згори (В.
Словник синонімів української мови
хтозна-звідки —
ХТО́ЗНА-ЗВІДКИ (з підсил. част. хтозна й звідки), присл., розм. Невідомо, з якого місця. Як от, хтозна-звідки, хмари узялись: Небо вдягнули у чорнії шати. На землю спустились дощиком й снігом (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах