ху-ху —
ХУ-ХУ́, виг. Підсил. до ху. – Ху-ху!.. – сказав Семен, здіймаючи шапку та втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували “дурні думки”, ніж орання (М. Коцюбинський); – Ху-ху! – оддувається той. Худий сам, блідий...
Словник української мови у 20 томах
ху-ху —
ХУ-ХУ́, виг. Підсил. до ху. — Ху-ху!..— сказав Семен, здіймаючи шапку та втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували «дурні думки», ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111); — Ху-ху! — оддувається той.
Словник української мови в 11 томах