ху-ху

ХУ-ХУ́, виг.

Підсил. до ху.

– Ху-ху!.. – сказав Семен, здіймаючи шапку та втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували “дурні думки”, ніж орання (М. Коцюбинський);

– Ху-ху! – оддувається той. Худий сам, блідий... – Вигружали залізо сьогодні, – почав до того без сорочки. – Ще й тобі буде на завтра. Здорове пруття... (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. ху-ху — ху-ху́ вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ху-ху — ХУ-ХУ́, виг. Підсил. до ху. — Ху-ху!..— сказав Семен, здіймаючи шапку та втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували «дурні думки», ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111); — Ху-ху! — оддувається той.  Словник української мови в 11 томах