Орфографічний словник української мови

царьок

царьо́к

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. царьок — див. цар  Словник синонімів Вусика
  2. царьок — ЦАРЬО́К, рка, ч., зневажл. Зменш. до цар 1. Один був Турн, царьок нешпетний, З Латином у сусідстві жив (І. Котляревський); Саіб розказав, що заїздив до сусіди еміра Карапета; розказав, як той царьок гордо й непривітно обійшовся з ним (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. царьок — -рька, ч., зневажл. Зменш. до цар 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. царьок — без царя́ (без царка́) в голові́. 1. Розумово обмежений, недалекий, безрозсудний. — Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — “тоненький...  Фразеологічний словник української мови
  5. царьок — ЦАРЬО́К, рка, ч., зневажл. Зменш. до цар 1. Один був Турн, царьок нешпетний, З Латином у сусідстві жив (Котл., І, 1952, 166); Саіб розказав, що заїздив до сусіди еміра Карапета; розказав, як той царьок гордо й непривітно обійшовся з ним (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах