царьок

ЦАРЬО́К, рка, ч., зневажл. Зменш. до цар 1.

Один був Турн, царьок нешпетний, З Латином у сусідстві жив (Котл., І, 1952, 166);

Саіб розказав, що заїздив до сусіди еміра Карапета; розказав, як той царьок гордо й непривітно обійшовся з ним (Н.-Лев., IV, 1956, 24);

«Чорний царьок села»,— тоскно, з брезгливою неприязню думає отець Вікентій про отця Миколая (Стельмах, І, 1962, 270).

Значення в інших словниках

1. царьок — царьо́к іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. царьок — див. цар  Словник синонімів Вусика
3. царьок — ЦАРЬО́К, рка, ч., зневажл. Зменш. до цар 1. Один був Турн, царьок нешпетний, З Латином у сусідстві жив (І. Котляревський); Саіб розказав, що заїздив до сусіди еміра Карапета; розказав, як той царьок гордо й непривітно обійшовся з ним (І.  Словник української мови у 20 томах
4. царьок — -рька, ч., зневажл. Зменш. до цар 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. царьок — без царя́ (без царка́) в голові́. 1. Розумово обмежений, недалекий, безрозсудний. — Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — “тоненький...  Фразеологічний словник української мови