цвігати —
Цві́гати: — вдаряти, бити [5,7]
Словник з творів Івана Франка
цвігати —
ЦВІ́ГАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, діал. Цвигати. Швидко пригадався йому його власний син, що змаленьку ще любив цвігати батогом малих песиків (І. Франко); * Образно. На лицях моїх слухачів заблисне Де-де легенький усміх іронічний; Мене, мов прутом, він по серці цвіга (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
цвігати —
-аю, -аєш, недок., перех. і неперех., діал. Цвигати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цвігати —
ЦВІ́ГАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Цвигати. Швидко пригадався йому його власний син, що змаленьку ще любив цвігати батогом малих песиків (Фр., VIII, 1952, 343); *Образно.
Словник української мови в 11 томах