Орфографічний словник української мови

цвірконути

цвіркону́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цвірконути — ЦВІРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до цві́ркнути. Коли-не-коли цвірконе цвіркун у кутку (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  2. цвірконути — -ну, -неш, док., однокр., розм. Підсил. до цвіркнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цвірконути — ЦВІРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до цві́ркнути. Коли-не-коли цвірконе цвіркун у кутку (Мирний, І, 1954, 120).  Словник української мови в 11 томах